«Навіть у наймахровіші радянські часи “Українське радіо” залишалося українським. Ми зберегли оцю дулю в кишені», — Роман Коляда

Медіуми

У випуску говоримо з теле- і радіоведучим Суспільного — про вихід Першого каналу з марафону, 100-річчя «Українського радіо», неймовірні історії, що відбуваються в прямому ефірі, та про те, чому Роман «домовився з собою, що помер 25 лютого».

Наприкінці травня в рамках марафону «Єдині новини #UАразом» Перший канал Суспільного почав вести окреме мовлення.

Про ставлення до цього рішення, відсутність російськомовних спікерів і «хороших русскіх» у блоці Суспільного та присутність життя з усіх регіонів, загрозу російської пропаганди — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Романом Колядою, українським журналістом, теле- та радіоведучим. А також про «Українське радіо» та 100 років спільної присутності, його аудиторію, недовіру Романа до подкастів і неймовірні історії, що відбуваються в прямому ефірі.

00:00 «Ми продовжуємо єдину державницьку інформаційну політику, яка спрямована на єдність, фейкоборчість, мінімізацію впливу ворожих ІПСО»;

04:16 «Сюжети, які роблять регіональні хаби Суспільного, дають абсолютно кайфушний зріз життя»;

08:11 «Я з собою домовився, що загинув ще 25 лютого. Сказав: давай, чувак, як самурай»;

10:48 «Ми, медіа, яке представляє суспільство і державу, не вживаємо російську мову»;

18:26 «Ти ніколи не знаєш, який потік отрути потече з російських медіа»;

20:27 «Навіть у наймахровіші радянські часи “Українське радіо” залишалося українським. Ми зберегли оцю дулю в кишені»;

25:33 «Найчастіше паперові листи пишуть люди старшого віку, і я розумію, що ми чи не останні їхні співрозмовники в житті»;

32:48 «У нас є дуже круті люди. Про них розповідати — це задоволення».